Короткий екскурс у світ Імплантології

Короткий екскурс у світ Імплантології

Коли людина втрачає кінцівку – вона виготовляє у спеціальній майстерні протез кінцівки. Коли втрачає зуб або групу зубів, рішень може бути багато – від різних видів знімних та бюгельних протезів, до коронок та мостоподібних конструкцій з опорою на зуби та імпланти. Про останні поговоримо біль детально.

Зубним имплантантам, як найпрогресивнейшій системі зубного протезування, скоро виповниться 60 років.

Зубні імплантати – це штучні корінці зі сплавів титану, які вживляються у кістку щелепи для підтримки штучної зубної коронки.

Зубні імплантат – складний прецензійний вироб медичного призначення. Це не звичайний «шуруп у кістку». Імплант – це дуже складний з технічної зору вироб зі складною зовнішньою та внутрішньою геометрією, різними типами та допусками обробки поверхні. Для встановлення його та компонентів системи потрібні спеціальні набори інструментів. Правильно підібрані та встановлені імпланти добре інтегруються з кісткою та довго служать надійною основою для штучнних коронок зуба або мостів. Є кілька методик протезування. Розглянемо класичну, як найбільш надійну та прогнозовану.

Класична методика протезування за допомоги імплантів доволі складний процес та часто дуже розтермінований у часі.

Він складається з кількох етапів, а саме:

1. Діагностика та планування.

2. Попередня підготовка

3. Перший оперативний етап

4. Другий оперативний етап

5. Ортопедичне лікування

6. Професійна гігієна та догляд

Перший етап починається з клінічного огляду, виготовлення діагностичних відбитків, комп’ютерної томографії, складання плану лікування, узгодження його з пацієнтом. Він може зайняти від 1 дня до 1 тижня, усе залежить від наявності вільного часу у пацієнта та налагодженості роботи усіх ланок лікувально-діагностичного процесу.

Попередня підготовка – це комплекс дій у який входять санація порожнини рота від вогнищ інфекції (простими словами – лікування наявного карієсу, запалень у каналах зубів та пародонті), здача деяких аналізів, виготовлення хірургічного шаблону, ймовірне придбання деяких необхідних комплектуючих для конкретного клінічного випадку. Цей етап також може зайняти кілька тижнів. У окремих випадках може бути потрібен короткий курс ортодонтичного лікування за допомогою елайнер або брекет систем.

Перший оперативний етап – операція встановлення імплантата (тів) у кістку щелепи і, можливо, виконання деяких допоміжних пластичних процедур. Якщо у пацієнта не вистачає кістки для надійної фіксації штучного кореня, виконуються процедури кісткової пластики. Пластика може бути різна, вона планується заздалегідь. Це може бути підсадка власної кістки, взятої з іншої ділянки щелепи, встановлення згустку PRP плазми, виготовленого з власної крові пацієнта, встановлення штучної кістки та мембран.

По закінченню імплантації, слизова порожнини рота надійно зашивається, створюючи комфортні умови для загоєння.

Розміщений у кістці імплантат – штучній корінь – повинен «обрости» новою кісткою, інтегратуватися з нею. В залежності від віку, ділянки щелепи та інших факторів на це потрібно від 2 до 6 місяців.

Другий оперативний етап включає встановлення так званого формувача ясен. Це майже безкровна маніпуляція. Вона допомагає сформувати ложе у слизовій рота, куди буде ховатися абатмент або шийка коронки штучного зуба. На формування ложа навкруги формувача організму треба біля місяця.

Вінцем усіх вище описаних довгих маніпуляцій та операцій є ортопедичний етап лікування, який завершується встановленням коронки чи мостів з опорою на імплантат.

Цей етап точно займе пару тижнів, бо потребує тісної взаємодії з зуботехнічною лабораторією, лікарем і пацієнтом. Відбитки , встановлення абатментів, примірка коронок (мостів), узгодження форми та кольору, остаточна прецензійна робота у порожнині рота та фіксація.

Встановлені на імплант (імплантати) коронки чи інші ортопедичні конструкції (мости, умовно з’ємні конструкції) повинні виконувати функцію втрачених природних зубів та відповідати естетичним вимогам.

Протезування за допомоги опори на імпланти можна розглядати як зубозберігаючу технологію. Бо при застосуванні опори на імплант, здорові сусідні зуби не обробляються, не потребують додаткового ендодонтичного лікування.

Міцність встановлених імплантатів напряму залежить від кількох факторів – правильного планування та виконання усіх етапів та послідуючого професійного нагляду.

Слід пам’ятати, що основна причина втрати зубів – погана гігієна порожнини рота та зловживання іжи, насиченої вуглеводами та кислотами. У роті завжди присутні збудники (мікроби) та чинники (вуглеводи та кислоти), які можуть спровокувати запальні процеси, у тому числі навкруги імплантатів. Тому професійна гігієна вкрай необхідна.

Професійна гігієна рота, у якому є імплантати зубів дещо відрізняється від стандартної гігієни рота. Вона потребує трохи інших інструментів та навичок. Частота зустрічей з стоматологом з цього приводу повинна бути не менше 2 разів на рік.